Саджанці висаджують ранньої весни, якщо очікується, що тривалий час стоятиме прохолодна погода. Краще утриматися від посадки дерева з великим листям, воно гірше вкорениться. Оптимальний час посадки плодових дерев, окрім примхливих персиків чи груш – осінь, жовтень. У цей час зупиняється сокорух і дерево краще вкоріняється, нарощуючи корінці.

Якщо необхідна пересадка дерев на нове місце, найкраще обрати молоде деревце, бо дорослі дерева погано переносять таку процедуру. Найкращий час для пересадки – листопад-грудень, коли після заморозку обпадуть листя. Не треба викопувати деревце заздалегідь, адже життєві процеси у вигляді сокоруху ще тривають, тому краще почекати, коли рослина увійде у фазу спокою.

Пізньої осені часто тримається тепла погода, йдуть дощі – це найкращий час для «переселення» плодових дерев, бо їхні корені на глибині довго знаходитимуться в теплі, що простимулює їхній подальший ріст. Після пересадки дерево добре поливають (особливо, якщо дощів не було) та мульчують землю навколо нього.

Щеплення дерев

Коли та як прищеплювати дерева в саду – улюблена тема бесіди у садівників-початківців. Мене з братом батько навчив цьому ще в дитинстві. Повірте, спостерігати, як приживається нова гілка на дереві – одна з найбільших втіх господаря. Щеплення садових дерев роблять для того, щоб на дикоростучому, несортовому дереві виростити сортове або на одному сортовому дереві мати гілки іншого сорту та отримати від них урожай. Існують різні способи щеплення: окулірування, копулювання, щеплення гілкою в крону, у стовбур або пеньок.

Коли та як прищеплювати дерева в саду – улюблена тема бесіди у садівників-початківців. Мене з братом батько навчив цьому ще в дитинстві. Повірте, спостерігати, як приживається нова гілка на дереві – одна з найбільших втіх господаря.

Щеплення садових дерев роблять для того, щоб на дикоростучому, несортовому дереві виростити сортове або на одному сортовому дереві мати гілки іншого сорту та отримати від них урожай.

Існують різні способи щеплення: окулірування, копулювання, щеплення гілкою в крону, у стовбур або пеньок.

Як прищепити дерево: загальні правила

Обираючи дерево (підщепу), на якому ростиме нова гілка (прищепа), рекомендую вивчити їхню сумісність. Від цього залежить, коли почне плодоносити новий сорт, бо при поганій сумісності чекати урожаю доведеться довше на кілька років.

Зазвичай яблуня добре приживається на яблуні, а груша на груші. Ці дерева прищеплюють також на айві, яка сумісна не з усіма деревами. Тому якщо підщепа – айва, спочатку до нею щеплять грушу-дичку, а потім прищеплюють інші сортові живці.

Добре сумісні між собою вишня й черешня, а також слива та алича. Алича також популярне дерево як підщепа у садівників. На аличі добре приживається персик, а от абрикос гірше. Раджу сортові абрикоси щепити на дикі.

Не змішуйте сорти з різними термінами плодоношення – це виснажуватиме основне дерево.

Щепити кісточкові дерева важливо молодими – до 8–10 років, зерняткові (яблуню та грушу) можуть бути старшого віку. Прищеплюють живцем у стовбур або пеньок.

Слідкуйте, щоб під час щеплення зелений шар між корою та деревиною – камбій (шар, завдяки якому дерево росте в ширину) стикався на прищепі та підщепі, інакше щеплення буде невдалим.

Відстань від стовбура до місця щеплення на гілці має бути не менше 30 см.

Найкраще приживаються живці, які були заготовлені взимку, найгірше – зрізані напередодні або в день проведення процедури.

Інструменти для щеплення мають бути гостро наточені, щоб менше травмувати кору, а також продезінфіковані спиртом або на вогні. Перед процедурою обов’язково вимийте руки та слідкуйте, щоб у зріз не потрапила земля, інакше в рану може потрапити інфекція.

Щеплення дерев навесні

Весняне щеплення дерев пагонами називається копулювання. Це дуже простий спосіб прищеплювання, який підходить для дорослих дерев. Однорічні гілки з 4–5 бруньками приживлюють на підщепу такими методами: за кору, в бічний зріз та в розщіп. Пагони для щеплення (прищепи) нарізують на початку зими й зберігають у погребі у вологому піску чи тканині. Не допускайте пересихання живців. Також їх можна нарізати ранньої весни до розпукування бруньок.

Для прищепи обирайте гілки товщиною 4–5 мм. Із довгих гілок можна нарізати кілька живців із 3 бруньками кожна.

До початку сокоруху навесні (до квітня) прищеплюють в розщіп та бічний зріз, при чому діаметр прищепи й підщепи має збігатися. Для щеплення в розщіп гілку підщепи спилюють (зрізують) під прямим кутом, потім посередині роблять щілину углиб до 10 см, в яку вставляють розпірку. Гілку для щеплення обрізують із двох боків гострим клином і вставляють усередину щілини підщепи. Розпірку забирають, а місце щеплення обмотують. Цим способом на пеньках (спиляних стовбурах 4–5-річного віку) можна закласти кілька гілок для щеплення.

Добре приживляються в цей самий період прищепи в бічний зріз, коли обидва пагони зрізують під одним кутом, приблизно 30°, а самі зрізи завдовжки 3 см прикладають один до одного. Прищепа може бути завдовжки до 20 см.

Щеплення за кору роблять у травні, у цей час кору легко відділити. Для такого щеплення надрізають підщепу так, щоб можна було відігнути «язичок» кори, а під неї прикладають зрізаний під гострим кутом живець із трьома вічками. Так само під кору прищеплюють живці на пеньках.

Наступного року із кількох прищеплених в одному місці живців вибирають найкращий, а інші прищипують. Під кінець літа зайві щепи видаляють.

Літнє щеплення – окулірування дерев

Досвідчені садівники роблять щеплення влітку – в кінці липня й у серпні. В цей час щеплення краще роблять окуліруванням – тобто вічком, а не живцем. Для підщепи обирають сортовий 2–3-річний саджанець або дике деревце цього ж віку. На саджанці свіжозрізану бруньку-прищепу приживляють на стовбурі на висоті близько 30 см від ґрунту. На дичці прищеплюють до кореневої шийки. Окулірування добре підходить абрикосам, вишні, сливі, груші.

Найкраще робити окулірування у прохолодний похмурий день, так місця надрізів підсихатимуть повільніше. Для прищепи наріжте однорічні прирости сортового дерева – кілька здерев’янілих торішніх гілочок, не зелених. Обов’язково обірвіть листя, але залиште черешки від нього.

Потім на корі прищепи зробіть т-подібний надріз й обережно відгорніть краї. Всередину під кору в цей надріз закладіть бруньку з корою, яку вирізали із однорічного пагона. Вона має бути овальної форми завдовжки до 3 см та завширшки 0,5 см. Біля вічка має стирчати також черешок (хвостик) від листя. Він є показником приживлення: якщо він відпаде, це означає, що вічко прижилося, а якщо засохне – значить ні.

Можна вирізати місце щеплення на корі не у вигляді літери «т», а овальної форми. В обох випадках місце щеплення примотайте поліетиленовою плівкою або ізоляційною стрічкою. Через два тижні плівку знімають. Наступного року навесні з прищепленого вічка почне рости новий пагін.

Цей метод щеплення найуспішніший – бруньки приживаються на 80–90%.

Якщо ви хочете дізнатись більше про догляд за деревами, раджу ознайомитись із цією статтею.

Суть щеплення зводиться до того, щоб міцно з’єднати живець із підщепою так, щоб шари камбію збігались. І вже через деякий час після приживлення утворяться нові пагони – на мій погляд, справжнє диво, яке дає змогу ласувати плодами різних сортів на одному дереві. Практика допоможе вам потренувати руку у щепленні, головне не боятись, пробувати й обов’язково якась гілочка приживеться. Головне дотримуйтесь усіх інструкцій та дезінфікуйте садові інструменти.